16:5226.01.2021

Європейський суд: як перемогти Росію?


Після 12 років тяжби Грузії проти Росії Європейський Суд з прав людини задовольнив 15 з 16 пунктів скарги. Грузія святкує перемогу, Росія потирає руки.

Привід для оптимізму кремлівським агресорам дає висновок більшості складу суду, викладений в п. 141 рішення. Європейський суд вважає, що події під час активної фази грузино-російської війни (8 – 12 серпня 2008 року) не підпадають під юрисдикцію Російської Федерації в розумінні Європейської конвенції з прав людини. Отже, Росія не несе відповідальності за порушення прав людини в зазначені дні. Суд прийняв це рішення, «беручи до уваги, зокрема, велику кількість заявлених жертв і спірних інцидентів, обсяг наданих доказів, труднощі у встановленні відповідних обставин».

Використовуючи цю логіку стосовно п’ятиденної війни проти Грузії, Москва спробує поширити її на семирічну війну проти України.

Свою окрему думку з приводу такого рішення емоційно, але вкрай аргументовано висловили судді ЄСПЛ від України, Польщі та Грузії: «Ми вражені цими аргументами. На наш погляд, роль цього суду полягає саме у вирішенні пріоритетних складних справ…. Заперечення юрисдикції воюючих держав щодо цивільного населення в районі збройних боїв в умовах міжнародного конфлікту підриває саму логіку міжнародного гуманітарного права, яке, зокрема, ставить цивільних осіб у центр процесу прийняття військових рішень і поміщає їх в складні правові відносини з воюючими державами навіть до того, як випущені перші кулі».

Точку зору суддів, що критикують це рішення, підтримують багато експертів, які вважають, що такий підхід допомагає Російській Федерації уникнути відповідальності.

Історія з т.зв. Антитерористичною операцією тривалістю майже чотири роки також не зміцнює позицію України в прийдешньому судовому процесі проти Росії.

Водночас в нас є унікальні аргументи, яких не мала Грузія, – рішення судів про встановлення юридичних фактів завдання шкоди українським громадянам внаслідок збройної агресії Росії проти України і окупації частини території нашої країни.

Сьогодні в нашому арсеналі більш як тисяча таких рішень, ухвалених суддями в усіх регіонах країни. Підкріплюють цю практику півтора десятки рішень Верховного Суду.

Це стало результатом наступу на юридичному фронті на державу-агресора, організованого командою громадського руху «Сила права» разом з тисячами постраждалих українських громадян і декількома десятками представників середнього бізнесу, які підтримали цю боротьбу.

Вже сьомий рік родини загиблих, поранені і скалічені військовослужбовці та цивільні, колишні військовополонені і громадяни, незаконно позбавлені волі на окупованих територіях, вимушені переселенці та люди, що втратили особисте майно в результаті військової агресії, крок за кроком без будь-якої підтримки уряду домагаються винесення таких індивідуальних рішень. У кожному з них фіксуються докази російської агресії, окупації, військових злочинів і завдання моральної та матеріальної шкоди.

Все почалося ще у 2015-му. Виконавча і законодавча влада продовжувала розповідати всьому світу про АТО, вела країну до Мінського тупику і ніяк не наважувалася назвати війну війною, а окупацію окупацією. І лише судова гілка влади в рішеннях за заявами постраждалих громадян, підготовлених «Силою права», фіксувала ознаки т.зв. ефективного контролю РФ над частиною території України. Легалізовані судовими рішеннями факти стали доказами окупації і, відповідно, підставою покладати відповідальність за всі події на цих територіях на РФ, як державу-окупанта.

Впродовж всіх років війни уряд був абсолютно байдужим до наших зусиль.

Ми за них викували цю зброю!

Сьогодні від влади вимагається лише одне – не лінуватися використовувати її для захисту нашої країни.

Андрій Сенченко




«Сила права»: юридичний фронт. Зведення за тиждень 18 –23 листопада 2019

«Сила права» допомогла харків’янину відсудити в Росії 60 тисяч євро

«Сила права» відсудила в Росії 2,4 мільйони гривень на користь переселенців з Донбасу