"Сила права" розробила та опублікувала проект Закону України "Про прощення"
Деокупацію та реінтеграцію тимчасово окупованих територій України необхідно розглядати не як окремі послідовні етапи, а як паралельні взаємопов’язані процеси. Важливим фактором, що сприяє деокупації, є подолання психологічного бар’єру, пов’язаного з перспективою возз’єднання країни, вже протягом чотирьох років штучно розділеної лінією фронту.
Над створенням такого бар’єру в мешканців окупованих територій, що весь цей час перебувають в умовах іншої реальності, послідовно працюють російська пропаганда, спецслужби та різного роду зрадники. Достатньо в якості прикладу навести дітей, яким на момент початку російської агресії було 14 років. Сьогодні вони вже досягли виборчого та призовного віку, але їхня свідомість протягом цих років формувалася в умовах середовища, агресивного до України. Частиною цієї проблеми також є різноманітні фобії, пов’язані з можливими «масовими репресіями» і «повальними кримінальними переслідуваннями» з боку української влади.
Такого ж роду, нехай і менш виражені, психологічні проблеми властиві багатьом мешканцям вільної частини нашої території. Вони багато в чому пов’язані з безперервними спробами нав’язати країні мінський сценарій, який передбачає практично повну амністію осіб, що діяли в інтересах держави-агресора і проти своєї країни. Реалізація такого сценарію може призвести до того, що в очах українського суспільства зрівняються та стануть ворогами всі мешканці окупованих територій – і пособники агресора, і жертви окупації. Такому розвитку подій також сприяють радикально налаштовані громадяни та політичні організації, що активно поширюють ідеї про те, що всі мешканці окупованих територій – зрадники. Частина такого роду «радикалів» небезкорисливо діє в інтересах агресора.
Підтвердженням цих висновків є багаторазово перевірене у світовій практиці правило: чим довше триває міжнародний збройний конфлікт, тим більше ознак внутрішнього він набуває.
Для того щоб не дозволити державі-агресору на довгі роки розділити стіною недовіри та ненависті вільну та окуповані території України, необхідно вже сьогодні прийняти закони, які сформують чітке розуміння того, як проходитиме процес возз’єднання країни.
Один з необхідних для цього законів – Закон «Про прощення».
Цілі запропонованого законопроекту:
- чітко відокремити громадян, які стали жертвами російської збройної агресії і окупації, від посібників агресора;
- встановити особливу систему покарання за протиправні дії в інтересах держави-агресора на шкоду інтересам України;
- визначити критерії та порядок застосування процедури прощення для громадян, які вчинили злочини невеликої або середньої тяжкості, розкаялись та попросили пробачення в українського народу та держави.
Розглядаючи запропонований проект Закону України «Про прощення», необхідно враховувати, що в жодній країні світу, що пройшла через збройний конфлікт, процедури поствоєнного врегулювання не вписувалися в чинне законодавство. У кожному такому випадку приймалися спеціальні закони, які писалися «з чистого аркуша».
І ще одне. Формула ефективного поствоєнного врегулювання не може бути нав’язана ззовні або продиктована суспільству чиновниками та політиками. Вона може бути знайдена лише в процесі відкритої дискусії, в результаті якої українське суспільство визначить, кого карати, а кого прощати.
- Проект Закону України “Про прощення”
- Таблиця змін до Кримінального кодексу України
- Таблиця змін до Кримінального процесуального кодексу України
- Приклад до ст.11 ч.1, ст.10 ч.3, ст.9 ч.2 проекту Закону України «Про прощення