10:2228.05.2019

«Сила права» презентує фінальну версію проекту Закону України, що регулює покарання за злочинні дії, вчинені на тимчасово окупованих територіях в інтересах держави-агресора


У березні 2018 року рухом «Сила права» був запропонований для громадського обговорення проект Закону України, що регулює питання покарання за злочинні дії, вчинені на тимчасово окупованих територіях в інтересах держави-агресора.

В процесі широкого громадського обговорення тисячі українських громадян і сотні фахівців в сфері права висловили свої зауваження та пропозиції, практично ставши співавторами фінальної версії проекту.

В результаті обговорення і доопрацювання сферу регулювання запропонованого Закону було розширено.

Цей Закон чітко визначає статус мільйонів українських громадян – мешканців тимчасово окупованих територій Криму і Донбасу, які не скоювали жодних злочинів проти своєї країни. Вони – жертви збройної агресії і окупації.

Цей Закон дозволяє притягнути до кримінальної відповідальності колаборантів, які скоїли на окупованих територіях злочини невеликої та середньої тяжкості. Для тих, хто не скоював тяжких злочинів, зізнався у скоєному і розкаявся, проектом передбачено альтернативне покарання, не пов’язане із позбавленням волі.

Водночас, цей Закон виключає можливість звільнення від кримінальної відповідальності громадян України, які вчинили в інтересах держави-агресора тяжкі злочини проти своєї країни.

У фінальній версії проект отримав назву «Закон України «Про відповідальність»».

Нижче до вашої уваги презентація проекту Закону від 17 травня 2019 року.

УВАГА

Закон не передбачає процедур покаяння для мільйонів людей, які мешкають на окупованих територіях та не скоювали жодних злочинів. Вони – жертви окупації, а не пособники агресора.

Закон не передбачає застосування процедури прощення за тяжкі злочини проти своєї країни.

Правом на прощення можуть добровільно і індивідуально скористатися лише ті, хто під впливом агресивної російської пропаганди або в силу життєвих обставин вчинив злочини невеликої та середньої тяжкості та покаявся у скоєному.

Процедура прощення нікого не звільняє від відповідальності, але передбачає заміну покарання у вигляді тюремного терміну на альтернативне покарання у вигляді тимчасового обмеження прав.

ПРЕАМБУЛА

Деокупація та реінтеграція тимчасово окупованих територій України – не послідовні етапи, а паралельні взаємопов’язані процеси.

Важливий фактор, що сприяє деокупації, – подолання психологічного бар’єру, пов’язаного  з перспективою возз’єднання країни, яка вже протягом понад п`ять років штучно розділена  лінією фронту.

Підтвердженням цих висновків є багаторазово перевірене у світовій практиці правило: чим довше триває міжнародний збройний конфлікт, тим більше ознак внутрішнього він набуває.

Щоб не дозволити державі-агресору на довгі роки розділити стіною страху, недовіри та ненависті вільну та окуповані території України, необхідно вже сьогодні прийняти закони, які сформують чітке розуміння того, як проходитиме процес возз’єднання країни.  Один з них – Закон «Про відповідальність».

Розглядаючи запропонований проект Закону України «Про відповідальність», необхідно враховувати, що в жодній країні світу, що пройшла через збройний конфлікт, процедури поствоєнного врегулювання не вписувалися в чинне законодавство. У кожному такому випадку приймалися спеціальні закони, які писалися «з чистого аркуша».

ЗАВДАННЯ ЗАКОНУ

  • Визначити порядок та критерії застосування процедури притягнення до відповідальності громадян України, які вчинили злочини невеликої або середньої тяжкості, визначені в цьому Законі, та після припинення співпраці з ворогом звернулись до суду з заявою про вчинення кримінального правопорушення та проханням про прощення;
  • Визначити вичерпний перелік злочинів, вчинених громадянами України в період збройної агресії Російської Федерації проти України та окупації частини її території в інтересах держави-агресора на шкоду інтересам України;
  • Встановити, що доповнення цього переліку іншими статтями Кримінального кодексу України не допускається;
  • Ті, чиї дії не підпадають під цей перелік, вважаються жертвами окупації
  • Встановити особливу систему покарання за протиправні дії в інтересах держави-агресора на шкоду інтересам України, вчинені громадянами України в період збройної агресії Російської Федерації проти України та окупації частини її території.

ДІЯ ЗАКОНУ В ПРОСТОРІ ТА ЧАСІ

Період та місце скоєння злочинів, на які поширюється дія Закону:

Період відповідальності – це період вчинення громадянином України на території Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, Донецької та Луганської областей передбаченого цим Законом кримінального правопорушення, яке відбулось за часів збройної агресії Російської Федерації, яка розпочалася 20 лютого 2014 року, і до дати офіційного припинення окупації території України, оголошеної відповідним рішенням Президента України;

Місце вчинення злочинів – територія Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, Донецької та Луганської областей .

ОСОБЛИВОСТІ ПРИТЯГНЕННЯ ДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

Не адаптований до умов збройної агресії та окупації Кримінальний кодекс дозволяє застосовувати для кваліфікації дій громадян України, які мешкають на тимчасово окупованих територіях Криму,  м. Севастополя,  Донецької та Луганської областей, 46 статей КК України.

За такого підходу в зоні ризику притягнення  до кримінальної відповідальності  знаходяться близько 1 000 000 осіб – до 200 000 в Криму та до 800 000 на Донбасі

Проектом Закону  пропонується обмежити можливість кваліфікації протиправних дій українських громадян, які мешкають на окупованих територіях,  22-а статтями КК України.

Це дозволяє вивести із зони ризику притягнення до кримінальної відповідальності близько 500 000 осіб, які насправді не є пособниками агресора, вони – жертви окупації

22 статті КК = 500 000 осіб (до 100 000 в Криму та до 400 000 на Донбасі)

ПРОГНОЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ЗАСТОСУВАННЯ ЗАКОНУ «ПРО ПРОЩЕННЯ»

ПЕРЕЛІК ЗЛОЧИНІВ, ЯКІ РОЗГЛЯДАЮТЬСЯ ЗА ЦИМ ЗАКОНОМ

Стаття 8. Злочини, за вчинення яких застосовуються норми цього Закону

  1. Дія цього Закону поширюється на злочини, передбачені:

статтею 109 (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади), статтею 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України), статтею 111 (державна зрада), статтею 113 (диверсія), статтею 1141 (перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань), статтею 161 (порушення рівноправності громадян залежно від їхньої расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками), статтею 258 (терористичний акт), статтею 2581 (втягнення у вчинення терористичного акту), статтею 2582 (публічні заклики до вчинення терористичного акту), статтею 2583 (створення терористичної групи чи терористичної організації), статтею 2584 (сприяння вчиненню терористичного акту), статтею 260 (створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань), статтею 279 (блокування транспортних комунікацій, а також захоплення транспортного підприємства), статтею 294 (масові заворушення), статтею 328 (розголошення державної таємниці), статтею 338 (наруга над державними символами), статтею 341 (захоплення державних або громадських будівель чи споруд), частиною другою статті 367 (службова недбалість), частиною другою статті 375 (постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови), статтею 408 (дезертирство), статтею 422 (розголошення відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю, або втрата документів чи матеріалів, що містять такі відомості), статтею 447 (найманство).

ЗМІНА СИСТЕМИ ПОКАРАННЯ ЗА ТЯЖКИМИ СТАТТЯМИ

Проектом Закону пропонується ввести більш гнучку систему покарання за наступними статтями Кримінального кодексу України, що дозволяє застосовувати покарання, адекватне тяжкості вчиненого злочину:

  • Стаття 110. Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України;
  • Стаття 111. Державна зрада;
  • Стаття 114-1. Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань;
  • Стаття 294. Масові заворушення.

СТАТТЯ 110 КК УКРАЇНИ

1. Умисні дії, вчинені з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, а також публічні заклики чи розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій, – караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.

2. Ті самі дії, якщо вони вчинені особою, яка є представником влади, або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або поєднані з розпалюванням національної чи релігійної ворожнечі, – караються обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, які призвели до загибелі людей або інших тяжких наслідків, – караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років.

Пропонується:

  • Доповнити статтю частиною першою в такій редакції: «Умисні дії, вчинені з метою створення передумов для зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, – караються позбавленням волі на строк до двох років
  • Частину третю статті викласти в такій редакції: «Дії, передбачені частиною другою цієї статті, якщо вони вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або поєднані з розпалюванням національної чи релігійної ворожнечі, – караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої
  • Частину четверту статті викласти в такій редакції: «Дії, передбачені частинами другою або третьою цієї статті, які призвели до загибелі людей або інших тяжких наслідків, караються позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі з конфіскацією майна або без такої
  • Частини першу, другу і третю цієї статті вважати відповідно частинами другою, третьою та четвертою

СТАТТЯ 114-1 КК УКРАЇНИ

1.Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період  –  карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.

2.Те саме діяння, яке призвело до загибелі людей або інших тяжких наслідків, – карається позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років.

Пропонується викласти статтю в такій редакції:

«1. Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, – карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти.

  1. Організація та керування діями осіб з метою перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період,– карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.
  2. Дії, передбачені частиною другою цієї статті, якщо вони призвели до загибелі людей або інших тяжких наслідків, – караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років

СТАТТЯ 111 КК УКРАЇНИ

1. Державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, – карається позбавленням волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років.

2. Звільняється від кримінальної відповідальності громадянин України, якщо він на виконання злочинного завдання іноземної держави, іноземної організації або їх представників ніяких дій не вчинив і добровільно заявив органам державної влади про свій зв’язок з ними та про отримане завдання.

Пропонується доповнити:

  • частиною другою в такій редакції: «Державна зрада, вчинена у формі свідомого колабораціонізму, тобто усвідомлене, добровільне, умисне співробітництво громадянина України з ворогом в інтересах держави-агресора в умовах збройної агресії або в період збройного конфлікту, якщо ці дії мали значний вплив, але не завдали суттєвої шкоди суверенітету, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформацій безпеці України, – караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років з конфіскацією майна або без такої.»
  • частиною третьою в такій редакції: «Державна зрада, вчинена у формі свідомого колабораціонізму, тобто усвідомлене, добровільне, умисне співробітництво громадянина України з ворогом в інтересах держави-агресора в умовах збройної агресії або в період збройного конфлікту, якщо ці дії мали незначний вплив на порушення суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, обороноздатності, державної, економічної чи інформаційної безпеки України, – караються позбавленням волі на строк до двох років». Частину другу цієї статті вважати відповідно частиною четвертою.

СТАТТЯ 111 КК УКРАЇНИ

Пропонується доповнити:

Приміткою в такій редакції:

«1. У статтях 18 та 111 цього Кодексу незначним впливом визнається діяння особи, яка, співпрацюючи з ворогом на окупованій території, виконує незначну роботу, результати якої можуть бути змінені або скасовані вищою інстанцією і, таким чином, результати цієї діяльності не можуть завдати шкоди порушенню суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, обороноздатності, державної, економічної чи інформаційної безпеки України.

2. У статтях 18 та 111 цього Кодексу значним впливом, який не завдав суттєвої шкоди визнається діяння особи, яка, співпрацюючи з ворогом на окупованій території, виконує роботу, результати якої мають суттєве значення для окупаційної адміністрації, однак ці результати не носять остаточного характеру та можуть бути змінені або скасовані вищою інстанцією і, таким чином, вони не можуть завдати шкоди порушенню суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, обороноздатності, державної, економічної чи інформаційної безпеки України».

СТАТТЯ 294 КК УКРАЇНИ

  1. Організація масових заворушень, що супроводжувалися насильством над особою, погромами, підпалами, знищенням майна, захопленням будівель або споруд, насильницьким виселенням громадян, опором представникам влади із застосуванням зброї або інших предметів, які використовувалися як зброя, а також активна участь у масових заворушеннях, – караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.
  2. Ті самі дії, якщо вони призвели до загибелі людей або до інших тяжких наслідків, – караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років.

Пропонується викласти статтю в такій редакції:

«1. Активна участь у масових заворушеннях, що супроводжувались насильством над особою, погромами, підпалами, знищенням майна, захопленням будівель або споруд, насильницьким виселенням громадян, опором представникам влади із застосуванням предметів, які використовувалися як зброя, якщо ці дії не призвели до загибелі людей або до інших тяжких наслідків, – карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

2. Організація масових заворушень, що супроводжувались насильством над особою, погромами, підпалами, знищенням майна, захопленням будівель або споруд, насильницьким виселенням громадян, опором представникам влади із застосуванням зброї або інших предметів, які використовувалися як зброя, а також активна участь у масових заворушеннях із застосуванням зброї, – карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.

3. Дії, передбачені частиною першою та другою цієї статті, якщо вони призвели до загибелі людей або до інших тяжких наслідків, – караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років

КОЛАБОРАНТИ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА КОЛАБОРАЦІОНІЗМ

Свідомий колабораціонізм за цим Законом – умисні, усвідомлені, добровільні дії громадянина України, який, проживаючи на тимчасово окупованій частині території України, бажаючи отримати для себе вигоду, усвідомлено розпочав співпрацю з ворогом на користь іноземної держави-агресора під час збройної агресії Російської Федерації, займаючи керівні та впливові за своєю суттю посади в незаконно створеній окупаційній адміністрації держави-агресора.

Вимушений колабораціонізм за цим Законом – умисні дії громадянина України, який, проживаючи на тимчасово окупованій частині території України, не бажаючи визнавати виниклу ситуацію, вимушений працювати на користь іноземної держави-агресора під час збройної агресії Російської Федерації, виконуючи звичайну роботу, необхідну для нормальної життєдіяльності та задоволення потреб населення, яке проживає на цій території.

Включення до статті  111 КК України (державна зрада) відповідальності за колабораціонізм, як однієї з форм державної зради, з одночасним застосуванням гнучкої системи покарання дозволяє призначати покарання, адекватне тяжкості вчиненого злочину,  а також – притягати до кримінальної відповідальності за колабораціонізм, тобто співпрацю з ворогом,  у будь-який період збройної агресії РФ проти України, починаючи з 20 лютого 2014 року.

НЕ ПІДЛЯГАЮТЬ ПРОЩЕННЮ

Стаття 9. Злочини, за вчинення яких не застосовується процедура прощення

Процедура прощення не застосовується до громадян України, які в період збройної агресії Російської Федерації проти України та окупації частини її території в інтересах держави-агресора на шкоду інтересам України вчинили тяжкі або особливо тяжкі злочини, визначені цим Законом.

Вичерпний перелік суб’єктів злочину наведений у додатках до презентації

ПІДЛЯГАЮТЬ ПРОЩЕННЮ

Стаття 10. Злочини середньої тяжкості, за вчинення яких застосовується процедура прощення

Процедура прощення може застосовуватись до громадян України, які в період збройної агресії Російської Федерації проти України та окупації частини її території вчинили в інтересах держави-агресора на шкоду інтересам України злочини середньої тяжкості, визначені цим Законом.

Вичерпний перелік суб’єктів злочину наведений у додатках до презентації

 

Стаття 11. Злочини невеликої тяжкості, за вчинення яких застосовується процедура прощення

Процедура прощення може застосовуватись до громадян України, які в період збройної агресії Російської Федерації проти України та окупації частини її території вчинили в інтересах держави-агресора на шкоду інтересам України злочини невеликої тяжкості, визначені цим Законом.

Вичерпний перелік суб’єктів злочину наведений у додатках до презентації

ПРОЦЕДУРА ПРОЩЕННЯ: КОЛО ОСІБ

Претендувати на прощення можуть лише особи, які:

  • вчинили злочини невеликої та середньої тяжкості;
  • визнали свою провину;
  • щиро розкаялися у скоєному злочині та звернулися до суду із заявою про вчинення кримінального правопорушення та проханням про прощення.

Процедура прощення не застосовується до громадян України, які у період збройної агресії Російської Федерації проти України та окупації частини її території:

  • вчинили  в інтересах держави-агресора на шкоду інтересам України тяжкі та особливо тяжкі злочини;
  • вчинили злочини невеликої або середньої тяжкості  та не звернулись у встановленому цим Законом порядку з заявою про вчинення ними кримінального правопорушення та проханням про прощення.
  • вищевказані особи підлягають кримінальній відповідальності на загальних підставах відповідно до Кримінального кодексу України.

Закон передбачає застосування процедури прощення до особи за дії, вказані в її заяві про вчинене кримінальне правопорушення, і не звільняє від відповідальності за вчинення нею злочинів, про які вона не повідомила в заяві або у ході судового розгляду, і про які стало відомо правоохоронним органам.

Процедура прощення застосовується за цим Законом один раз. Звернення до суду з проханням про прощення більше одного разу не допускається.

АЛЬТЕРНАТИВНЕ ПОКАРАННЯ

Альтернативне основне покарання – покарання, яке застосовується до громадянина України, відповідно до Кримінального кодексу України, як заміна основного покарання у вигляді позбавлення волі на:

Тимчасове позбавлення права:

  • на роботу в органах державної влади та місцевого самоврядування; роботу в консультативних, дорадчих та інших допоміжних органах і службах  Президента України та органів державної влади; на роботу в складі виборчих комісій на виборах Президента України, народних депутатів України, місцевих виборах, всеукраїнському та місцевому референдумах; права на військову службу; роботу в правоохоронних органах та органах судової влади; роботу на керівних посадах в державних підприємствах, закладах та установах;
  • на викладацьку діяльність;
  • бути обраним Президентом України, народним депутатом України, депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, сільським, селищним, міським головою  та старостою;

А також призупинення права:

  • брати участь у виборах Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, сільських, селищних, міських голів, старост та в референдумі.

Альтернативне покарання застосовується на строк п’ять або десять років

ПРОЦЕДУРА ПРОЩЕННЯ

Стаття 12. Спеціальні суб’єкти, які звільняються від кримінальної відповідальності за співпрацю з ворогом

Звільняються від кримінальної відповідальності за співпрацю з ворогом громадяни України, які в період збройної агресії Російської Федерації проти України та окупації частини її території виконували обов’язки та безпосередньо приймали участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та запобіганні техногенних і екологічних катастроф, а саме:

1.Працівники органів Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Автономній Республіці Крим та  у місті Севастополі, які перейшли на службу до незаконно створених Російською Федерацією Головних Управлінь Міністерства РФ по справам цивільної оборони, надзвичайним ситуаціям та ліквідації наслідків стихійного лиха на тимчасово окупованих територіях Автономної Республіки Крим та міста Севастополя (вичерпний перелік додається).

2. Працівники органів Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій та Луганській областях, які перейшли на службу до незаконно створених Міністерств надзвичайних ситуацій на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях (вичерпний перелік додається)

3. Громадяни України, які поступили на службу на посади рядового та керівного складу незаконно створених Російською Федерацією Головних Управлінь Міністерства РФ по справам цивільної оборони, надзвичайним ситуаціям та ліквідації наслідків стихійного лиха на тимчасово окупованих територіях Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, а також незаконно створених Міністерств надзвичайних ситуацій на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях.

ПРОЦЕДУРА ПРОЩЕННЯ

Стаття 13. Дії, які за Законом не вважаються злочинами

  1. За цим Законом не вважаються злочинами дії громадян України щодо отримання документів, які посвідчують особу чи її права, виданих окупаційною адміністрацією Російської Федерації або окупаційною владою, створеною державою-агресором на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, сплата податків та інших обов’язкових платежів на окупованих територіях, а також участь у голосуванні на незаконних виборах та референдумах.
  2. Згідно із статтею 51 Женевської конвенції від 12 серпня 1949 року про захист цивільного населення під час війни та Резолюцією третього комітету Генеральної Асамблеї ООН від 15 листопада 2016 року, держава-окупант не має права здійснювати примусовий призов громадян України на строкову військову службу. Такі дії вважаються порушенням міжнародного права, а громадяни, незаконно призвані на строкову військову службу, звільняються від відповідальності.

ПРОЦЕДУРА ПРОЩЕННЯ

Стаття 14. Особливості покарання за колабораціонізм

  1. Дії громадянина України, який співпрацюючи з ворогом на окупованій частині території України, обіймав посади, перелічені в статтях 10 та 11 цього Закону, вважаються свідомим колабораціонізмом, і він притягується до кримінальної відповідальності, у відповідності до вимог цього Закону та Кримінального кодексу України.
  2. Дії громадянина України, який співпрацюючи з ворогом на окупованій частині території України, обіймав посади, нижче за значимістю ніж перелічені в статтях 10 та 11 цього Закону, та виконував роботу, необхідну для нормальної життєдіяльності та задоволення потреб населення, що проживає на цій території, вважаються вимушеним колабораціонізмом і такий громадянин до кримінальної відповідальності за цим Законом не притягується.
  3. Також за цим Законом за вчинення свідомого колабораціонізму до кримінальної відповідальності притягуються громадяни України, які співпрацюючи з ворогом на окупованій частині території України, обіймали посади в органах окупаційної влади, що не перелічені в статтях 10 та 11 цього Закону, однак за своїм статусом, рівнозначні таким посадам.

ДОКУМЕНТИ ДЛЯ ПРОЦЕДУРИ ПРОЩЕННЯ

  • Заява про вчинене кримінальне правопорушення  – це добровільне, особисте   і безпосереднє письмове звернення особи до місцевого загального суду, а в окремих випадках, передбачених цим Законом, до органів Національної поліції України, Служби безпеки України, слідчого або прокурора, про вчинення нею злочину в період збройної агресії Російської Федерації проти України на території Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, Донецької та Луганської областей в інтересах держави-агресора на шкоду інтересам України.
  • Прохання про прощення – це добровільне, особисте і безпосереднє письмове звернення особи на ім’я Українського народу та держави, яке подається до місцевого загального суду, а в окремих випадках, визначених цим Законом, через органи Національної поліції України, Служби безпеки України, слідчого або прокурора, в якому вона визнає свою вину, просить в Українського народу та держави прощення, а також просить застосувати до неї визначену цим Законом процедуру прощення та альтернативне покарання.

ПРОЦЕДУРА ПРОЩЕННЯ

Стаття 15. Порядок подання заяви про вчинене кримінальне правопорушення та прохання про прощення

1.Громадянин України має право письмово звернутись до місцевого загального суду із заявою про вчинене кримінальне правопорушення та з проханням про прощення за злочини невеликої або середньої тяжкості, які він вчинив у період збройної агресії Російської Федерації проти України та окупації частини її території в інтересах держави-агресора на шкоду інтересам України.

2.Заява про вчинене кримінальне правопорушення та прохання про прощення подаються громадянином України індивідуально, добровільно та особисто. Прохання про прощення та заява про вчинене кримінальне правопорушення подаються разом.

3.Громадянин України повинен звернутись із заявою про вчинене кримінальне правопорушення та проханням про прощення до канцелярії місцевого загального суду за місцем свого постійного чи тимчасового проживання, а в окремих випадках – до іншого місцевого загального суду, що здійснюють свої повноваження на території, підконтрольній органам державної влади України

5. Забороняється відмовляти в прийнятті заяви про вчинене кримінальне правопорушення та прохання про прощення за будь-яких мотивів, окрім відсутності установчих даних про особу заявника або відсутності одного з документів – заяви чи прохання.

ТЕКСТ ПРОХАННЯ ПРО ПРОЩЕННЯ

Я, громадянин України (прізвище, ім’я і по батькові),

в період збройної агресії Російської Федерації проти нашої країни вчинив в інтересах держави-агресора на шкоду інтересам України кримінальне правопорушення, обставини про яке (які) викладені мною в заяві про вчинене кримінальне правопорушення, яка надана мною разом з даним проханням про прощення.

Визнаю свою провину, щиро каюсь та прошу в Українського народу та держави прощення за вчинений (ні) мною      злочин (и).

Прошу застосувати до мене процедуру прощення та альтернативне основне покарання, передбачене Законом України «Про відповідальність».

ПРОЦЕДУРА ПРОЩЕННЯ

Стаття 7. Обмеження в часі термінів процедури прощення

1.Термін звернення особи з проханням про прощення щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості, передбачених цим Законом, не повинен перевищувати шести місяців від дати офіційного припинення окупації території, на якій особа фактично проживає.

2.Особа, яка припинила співпрацю з ворогом та самостійно виїхала з окупованої частини території України до вступу в силу цього Закону, має право звернутись до місцевого загального суду за місцем фактичного проживання з заявою про вчинені кримінальні правопорушення та проханням про прощення. Термін такого звернення не повинен перевищувати шести місяців від дати вступу в дію цього Закону.

3.Особа, яка припинила співпрацю з ворогом та, після вступу цього Закону в дію, до офіційного закінчення окупації самостійно виїжджає з окупованої частини території на територію, підконтрольну органам державної влади України, повинна безпосередньо на пункті пропуску на лінії розмежування звернутись до представників Національної поліції України або Служби безпеки України та подати відповідні заяву про вчинене кримінальне правопорушення та прохання про прощення або не пізніше 14 днів після перетину лінії розмежування звернутись з відповідними документами до місцевого загального суду за місцем фактичного перебування.

ПРОЦЕДУРА ПРОЩЕННЯ

Стаття 20. Порядок подання заяви про вчинене кримінальне правопорушення та прохання про прощення у ході досудового розслідування

1.Якщо органами Національної поліції України або Служби безпеки України до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення особою кримінальних правопорушень, які підпадають під дію цього Закону, а термін подачі особою заяви про вчинене кримінальне правопорушення та прохання про прощення не закінчений, особа, відносно якої розпочато досудове розслідування та яка викликана до правоохоронних органів, має право до оголошення їй підозри добровільно звернутись через слідчого або прокурора до суду за місцем знаходження органу, який проводить розслідування, з заявою про вчинене нею кримінальне правопорушення та проханням про прощення.

3. Якщо стосовно особи проводиться досудове слідство за підозрою у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, а вона також вчинила кримінальні правопорушення, які підпадають під дію цього Закону, особа має право подати прохання про прощення до суду за вчинення цих злочинів. Подання такого прохання не зупиняє слідство за підозрою у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.

ПРОЦЕДУРА ПРОЩЕННЯ

Стаття 22. Порядок розгляду заяви судом (особливості розгляду)

1.Після отримання судом заяви про вчинене кримінальне правопорушення та прохання про прощення, а в окремих випадках разом із ними також матеріалів перевірки або досудового розслідування, суд у п’ятиденний строк від дня отримання матеріалів вивчає викладені в них обставини і призначає дату судового засідання, про що повідомляється прокурор, особа, яка подала заяву і прохання, та її захисники.

2.Суд розглядає тільки ті факти вчинення кримінальних правопорушень, про які заявник повідомив у своїй заяві або в ході судового засідання із розгляду цієї заяви.

3.Судовий розгляд проводиться відповідно до порядку, передбаченого Кримінальним процесуальним кодексом України.

Закон передбачає застосування процедури прощення до особи за дії, вказані в її заяві про вчинене кримінальне правопорушення, і не звільняє від відповідальності за вчинення нею злочинів, про які вона не повідомила в заяві або у ході судового розгляду, і про які стало відомо правоохоронним органам.

ПРОЦЕДУРА ПРОЩЕННЯ

Стаття 22. Порядок розгляду заяви судом (судове рішення)

4. За результатами судового розгляду суд ухвалює одне з таких рішень:

1) у випадку, якщо відомості, вказані в заяві про вчинене кримінальне правопорушення або в ході судового засідання із розгляду цієї заяви, відповідають критеріям цього Закону для застосування процедури прощення, суд ухвалює, в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України, вирок, в якому від імені держави Україна визнає особу винною у вчинені нею кримінального правопорушення і призначає замість покарання у вигляді позбавлення волі альтернативне основне покарання на певний строк, залежно від тяжкості скоєного злочину.

2) у випадку якщо вказані в заяві діяння не містять ознаки складу злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України, суд відмовляє у задоволенні заяви та закриває провадження;

3) у випадку якщо вказані в заяві злочини вчинені особою, яка відповідає критеріям, визначеним у статті 12 цього Закону, суд виносить ухвалу, якою звільняє особу від кримінальної відповідальності;

4) у випадку, якщо в ході судового розгляду отримана інформація про наявність у діях особи, щодо якої розпочато процедуру прощення, ознак тяжкого або особливо тяжкого злочину, суд відмовляє у застосуванні процедури прощення та направляє матеріали до прокуратури для подальшого внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань і проведення розслідування у відповідності до Кримінального процесуального кодексу України.

ПРОЦЕДУРА ПРОЩЕННЯ

Стаття 23. Строки позбавлення та призупинення прав за вироком суду

1.Суд при ухваленні вироку і призначенні альтернативного основного покарання  у вигляді тимчасового позбавлення та призупинення відповідних прав на певний строк повинен керуватись таким:

1)за злочини невеликої тяжкості, перелічені в статті  11 цього Закону, за вчинення яких відповідно до Кримінального кодексу України передбачено основне покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років, призначається альтернативне основне покарання на строк п’ять років;

2)за злочини середньої тяжкості, перелічені в статті 10 цього Закону, за вчинення яких відповідно до Кримінального кодексу України передбачено основне покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше п’яти років, призначається альтернативне основне покарання на строк десять років.

2.Якщо особа вчинила злочини невеликої та середньої тяжкості, суд, ухвалюючи вирок за сукупністю злочинів, визначає остаточне альтернативне основне покарання у вигляді тимчасового позбавлення та призупинення відповідних прав шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Додатки до презентації:

 

Докладно ознайомитися з проектом Закону можна тут:

 

Формула ефективного поствоєнного врегулювання не може бути нав’язана ззовні чи продиктована чиновниками та політиками.

 

Вона може бути знайдена лише в процесі відкритої дискусії, за результатами якої українське суспільство визначить, кого карати, а кого прощати.

 




«Сила права»: юридичний фронт. Зведення за тиждень 19 – 24 серпня 2019

Росія має виплатити родині загиблого військовослужбовця майже 6 млн грн.

«Сила права»: юридичний фронт. Зведення за тиждень 12 – 17 серпня 2019